Fresh sounds

Сонце палить, море манить!Сонце палить, море манить!
Ukraine Free Country!Ukraine Free Country!
Ja nie będę milczećJa nie będę milczeć
Słowiański bang!Słowiański bang!
М’ясо без праваМ’ясо без права
Intro – Шлях крізь вогоньIntro – Шлях крізь вогонь
Catch My Fire!Catch My Fire!
Drift GT3Drift GT3
Veritas in TenebrisVeritas in Tenebris
Weekday Game!Weekday Game!
Стоп ВійнаСтоп Війна
Імена, що голосніше за зброюІмена, що голосніше за зброю
Kim Ty Jesteś, Żeby Mnie Sądzić?Kim Ty Jesteś, Żeby Mnie Sądzić?
Крізь вогоньКрізь вогонь
FUCK YOU, PUTIN!FUCK YOU, PUTIN!
Життя — як марафонЖиття — як марафон
Шлях стійкостіШлях стійкості
Карибська кризаКарибська криза
Фрістайл душіФрістайл душі
Блеф і ПравдаБлеф і Правда
Сімейні цінностіСімейні цінності
Ole-olee! Poznań – Lech!Ole-olee! Poznań – Lech!
💿 "Сонце палить, море манить!"

Ця пісня — справжній гімн літа для всіх, хто обожнює життя, сонце і незабутні пляжні вечірки! Кожен рядок вибухає позитивом, а кожен куплет переносить тебе просто на пляж під палаюче сонце.

Уяви: босі ноги на теплому піску, кокос у руці, у повітрі — латинські ритми, а твоя душа співає й танцює.

Трек поєднує український вайб і іспанську пристрасть — це про любов, дружбу, танці до світанку і відчуття повної свободи.

Коли слухаєш цю пісню, хочеться відпустити всі турботи, залишити сірі дні позаду й просто кайфувати тут і зараз.

Фішка треку — мікс українських та іспанських рядків, що робить настрій ще гарячішим і яскравішим.

Настрій: сонце, море, реггетон, пляжні туси, літній флірт, танці та абсолютна свобода.

Рівень вайбу: зашкалює! Це — справжнє літо, той самий трек, який хочеться ставити на репіт.

Увімкни цю пісню — і проживи своє найкраще літо!

💿 "Ukraine Free Country"

«Ukraine Free Country» — це вибуховий музичний маніфест української свободи та сили!
Кожен біт, кожен рядок — це заклик до єдності, хоробрості й незламності.
Ця пісня влучає, як грім, пробуджує серце й заряджає гордістю за свою країну.

Приспів — це справжній бойовий клич, що об’єднує:

  • «Слава! Слава! Слава! Слава Україні! (ей!)
    Україна — понад усе!
    Україна — вільна країна!»

Це не просто трек — це гімн духу. Це про тих, хто стоїть, бореться й ніколи не відступає.
Про націю, яка обрала свободу й платить за неї, але не здається.
Це серцебиття нової України. Гучне. Вільне. Незламне.

Ця пісня — новий дух України: гордий, вільний і незупинний. Вона б’є прямо в серце та заряджає незламністю.

Перший куплет — це крик незламного духу:

«Ми, як грім — нас чути здалека,
Нас не зламать — ми родом із пекла!
Гартовані серцем на фронті й мікрофону.»

Це про тих, хто пройшов крізь вогонь і став тільки сильнішим. Про силу, що звучить і з окопів, і з колонок.

Другий куплет додає ще більше потужності:

«Мільйони душ — ми вільні, не в шорах!
Кожна мати, кожен син — то броня.
Ми не здамося — це наша земля!
Тут не тільки флаг — тут дух нескорений!
Світ побачить: ми вибрали вільний!»

Це голос народу, який несе в собі справжню броню — любов до своєї землі. І ця броня — непробивна.

Брідж — чиста сила:

«Ми — це вогонь, ми — це рух, ми — не тінь!
Слава Україні — звучить, як гімн!»

Це те, що не заглушиш. Це енергія, яка ламає темряву.

Фінал лишає тебе на повному підйомі:

«Україна… Понад усе…
Слава Україні…
Вільна країна…»

Це не просто трек. Це — прапор, піднятий на звуковій хвилі. Це — бит, що несе свободу.

Ця пісня — сирий, потужний крик душі українського біженця, який утік від війни в пошуках миру, гідності й рівності в Польщі.
Але замість безпеки він стикається з новою несправедливістю: відкритою дискримінацією з боку польських роботодавців щодо людей з інвалідністю, особливо тих, хто пересувається на візку, і зневагою до українців, які зараз захищають кордони Європи.

Вже з перших рядків відчувається розпач і реальність, яка рве всередині:

«Przyjechałem z rodziną, uciekając przed wojną,
Z nadzieją w sercu, że tu będzie spokojnie.
Bez niczego w kieszeni, tylko wiara w nas trwa,
Ale nawet tu powitała mnie zimna mgła.»

«Я приїхав із сім’єю, тікаючи від війни,
З надією в серці, що тут буде спокій.
З порожніми кишенями, лише з вірою в нас,
Але навіть тут мене зустрів холодний туман.»

Це не просто пісня — це свідчення. Це голос тих, кого не видно на екранах. Це біль людини, яка втекла від ракет, але потрапила у байдужість.

Цей трек не благає про жалість — він вимагає поваги. Повага до людської гідності. До боротьби. До життя.

«Я не буду мовчати» — це не просто пісня. Це протест. Це крик. І передусім — це сила.
Сила людини, яка пройшла крізь війну, але не дозволила світу зробити з себе жертву.
Це історія українського біженця, що шукав мир, гідність і рівність у Польщі — але знайшов нову несправедливість.

Його боротьба — не з мовою чи бюрократією, а з жорстокою байдужістю:

«Не через мову, не через папери —
А через візок — їхні погляди сповнені злості.»

Польські роботодавці цинічно відмовляють йому, бачачи лише візок, а не людину:

«“Це не престижно,” — кажуть ті в краватках,
А всередині — гірші, ніж сміття в підвалах.»

Пісня викриває лицемірство так званих «європейських цінностей», які живуть лише на білбордах:

«Це Європа? Хіба що на плакатах.
У реальності — права людини в підвалах і ґратах.»

Але герой не ламається:

«Мене не зламали — я твердіший за сталь, так?
Я не проблема — я тест для вашої системи.»

Цей трек — гімн гідності й рівності, а не жалі:

«Не хочу жалю, не прошу соціалки.
Хочу тільки рівність — це ж має бути очевидно.
Я — не тягар. Тягар — це ваш страх.
Бо я на візку маю більше гідності, ніж ви у своїх снах.»

Пісня показує справжню ціну війни: це не тільки втрачені домівки,
а й втрата поваги та прав у чужих країнах.

Це заклик до справжньої європейської солідарності.
Це протест проти дискримінації за інвалідністю.
Це нагадування польському суспільству:
сьогодні українці захищають кордони Європи, а завтра можуть бути вашими сусідами. Їм потрібна не жалість — їм потрібна повага.

«Я не буду мовчати» — це не просто назва. Це позиція. Це вибух.
Це голос, який відмовляється бути приглушеним.
Це музика, яка стає щитом. І доказ того, що навіть на візку можна стояти незламно.

💿 "Ja nie będę milczeć"

🎶 “Słowiański bang” — це вибуховий танцювальний гімн слов’янської єдності! Потужний біт об’єднує Київ, Краків і Познань в одному ритмі, в одному пульсі.
Цей трек святкує братерство між поляками та козаками, відкидає війну й прославляє свободу, спільну культуру та вайб, який нас зшиває.

Це не просто музика — це танцполовий маніфест миру, сили й спільного коріння.

Один ритм. Один дух. Слов’янський вайб — до світанку! 💥🌍🕺

💿 “Słowiański bang”

🎵 “М'ЯСО БЕЗ ПРАВА”

Жорсткий реп-протест. Без цензури. Без прикрас.

У цій пісні — кров, страх і холодна байдужість системи.
Це трек про тих, кого не питають. Про хлопців, яких кидають на війну не як героїв, а як “м'ясо” — без вибору, без прав, без голосу.
Про матерів, які не встигають попрощатися. Про паспорти, які перетворюються на повістки.

"Не герой — просто тіло в статистиці."
"Питають не 'чи готовий?', а 'де твій військкомат?'"

🎙️ Потужний біт + тексти, які не бояться правди. Це не просто музика — це вирок. Це виклик тим, хто мовчить.

⚠️ Цей трек боляче слухати. Але ще болючіше — мовчати про це далі.

💿“М'ЯСО БЕЗ ПРАВА”

🔥 Intro — Шлях крізь вогонь

Цей трек — це вибухна хвиля, яка розбиває асфальт з першого біта. Тут не просто музика — це заклик, це вогонь, що горить не на спалення, а на очищення і силу.

Шлях — нескінченний, як боротьба в наших серцях, де темрява тисне, але ми рвемо її навпіл — голосно, безжально, без вибачень.

Ми — голоси, що кричать крізь бетон, які ніхто не чує, але ніхто не зупинить. Наші рими руйнують трони, кидають виклик системам, перетворюють кожен рядок на поле бою.

І наприкінці — мантра, що пробиває наскрізь:

«Йдемо крізь вогонь — бо лише там народжується справжній вогонь у серці.»

💿 “Intro — Шлях крізь вогонь”

🔥 CATCH MY FIRE

"I’m here, I’m real — and I’m burning for you."
Цей трек — вибух емоцій і сили. Він про те, як з болю народжується нова людина: сильна, справжня, незламна. Але це не просто пісня про самодостатність — це зізнання. Про те, що твій вогонь починає горіти ще сильніше, коли в тобі з’являється хтось, заради кого варто світитися.

“They wanna break me, put a price on my name,
But I build my army, I’m changing the game.”

Кожен куплет — це боротьба з минулим, кожен приспів — це виклик і зізнання одночасно:

“Oh-oh, catch my fire!”

Не просто слова — це крик душі: відчуй мій вогонь, тримай цей заряд, це все — для тебе.

Трек качає, надихає, б'є по серцю.
Це пісня для тих, хто знайшов себе — і тепер горить не на самоті.

"I’m done running. I’ve found myself.
And now I’m on fire — for you."

💿 “CATCH MY FIRE”

Це не просто трек — це нічна гонка на повному газу. Неон ріже темряву, мотор реве, а вулиці Познані перетворюються на твій особистий трек. Porsche 911 GT3 — не просто машина. Це монстр. Це вайб. Це свобода, яка рве асфальт.

“Darkness… Poznań night…”
“LIGHTS ON! RUN!”

Вже з перших секунд — ти в грі. Це не просто втеча — це момент, коли ніч належить тобі. Ти не їдеш — ти летиш, під бит, у дрифті, в ритмі серця, що стукає 200 bpm.

“GT3, king of Poznań streets! No limits — speed, neon, and music!”

Це гімн драйву, адреналіну й стилю.
Тут немає правил — тільки швидкість, звук і свобода.

Кожен ритм — це оберт двигуна.
Кожен рядок — це пульс гонщика:

“Hey! Drift to the beat! Hey! Pedal down, bro!”

А коли GT3 зникає в міській імлі…

“GT3 disappears into the streets of Poznań…
But the pulse of the night still beats…”

…лишаються запах паленої гуми, сяйво габаритів — і музика, яка не зупиняється. Ніколи.

🏁 Drift GT3

Це не просто трек — це музичний квест, одіссея духу. Все починається в нічному Львові — кава, тиша, бариста... але не такий, як всі. За його фартухом — не просто рецепти латте, а книга, яка відкриває портал у глибшу реальність.

“Я бариста, який бачив більше, ніж еспресо...
Книга шепоче: ‘Готуйся, герой.’”

Разом із Наталею — дівчиною з рунами, вогнем у серці й шрамами, що розповідають історії — вони вирушають у метафізичну подорож:

  • через підземелля Львова,

  • ритуали в Ефіопії,

  • міста-глиняні лабіринти Ємену,

  • хаос карт Істанбулу.

Їх переслідують мафії, оживають символи, а сни стають ключами.

Але головне питання звучить всередині:

“Хто ти — без ролі? Без маски?
Чи вартий ти істини, чи просто полюєш за легендами?”

🌱 У самому центрі історії — Зерно.
Спочатку — це легенда. Потім — сила.
А згодом — метафора пробудження. Воно не в храмах. Воно — в серці.

🎧 Музика — це поєднання хіп-хопу, містики, глибинної метафори та медитативної енергії. Це не просто трек — це вхід у подорож, де кожен звук розпалює душу.

🔥 Фінальний меседж звучить як істина, викарбувана в темряві:

“Істина — це не ціль. Істина — це шлях.
А шлях — це місце, де душа спалахує.”

📖 Veritas in Tenebris (Істина в темряві)

(Будні — теж арена, і ми на ній королі)

Цей трек — вибух енергії, що перетворює звичайні будні на твою особисту вечірку.
Понеділок? Танцюємо. Вівторок? Злітаємо. Середа? Атакуємо.
Будь-який день — це гра, і ти тут, щоб виграти.

“Дзвоне бос? Ігнор.
Кешу мало? Вайбів море.
Настрій? Космос!”

Трек змішує денс-біти, хіп-хоп вайб і нахабний настрій, щоб зарядити тебе на повну. Це не просто музика — це твоє паливо, щоб підкорювати рутину, блистіти і йти в ритмі “Boom-boom-boom — we slay all day!”

🎧 "Weekday Game!"

🕊️ “Стоп Війна” — це не просто трек, а крик болю, правди й опору. Це музичний протест проти жорстокості війни, відображення втрат, страху та зруйнованих мрій. Кожен рядок — наче вибух серця, кожен куплет — мов голос тих, хто втратив, але не здався.

Ця пісня прямо вказує на імперську агресію Кремля, не мовчить, не прикрашає. Вона оголює правду, показує знищені міста, розбиті домівки, слізні очі дітей, і водночас — незламність.

Україна тут — не просто територія на карті.
Це — кожна душа, яка вистояла.
Це — кожне серце, що продовжує битися в ім’я свободи.

🎧 Цей трек — як постріл, але музичний. Як молитва, але з бітами. Як гімн, народжений у вогні.

“Стоп Війна” — пісня, яка говорить за тих, хто вже не може. Пісня, яка запалює вогонь правди в кожному, хто слухає.

🕊️ “Стоп Війна”

🕯️ “Імена, що голосніше за зброю” — це музичний реквієм, поетичний крик болю, люті та безжальної правди. Це не просто пісня — це список імен. Поле пам’яті. І моральний вирок мовчанню світу.

💔 В її серці — імена українських дітей:
Тимофій (3), Аріна і Радислав (7), Данило, Микита, Аліна (15)
Іхні життя було відібрано війною ще до того, як вони встигли по-справжньому зажити.

🎙️ Кожен куплет — як кадр з фільму, що ріже душу:
Мама тримає крихітні дитячі шкарпетки…
Сонце, намальоване дитиною в рюкзаку — не знаючи, що настане авіаудар…
Школа в руїнах. Сміх, що став пилом.
Це не метафора. Це документ болю, який не можна розмити.

🌍 Друга частина пісні — неприкрита лють.

“Ви могли надіслати зброю — ви надіслали обіцянки.
Ви могли закрити небо — ви закрили очі.”

🇺🇸🇪🇺 Західні уряди, політики, інституції — названі без прикрас.

“Ваші лідери тиснуть руки.
Наші — тримають дітей. Без дихання.”

Це не прохання, це звинувачення. Бо нейтральність — це співучасть.

🛑 І головне послання — в самій назві:

Ці імена звучать голосніше за ракети.
Голосніше за мовчання.
Голосніше за ваші відмовки.

Якщо ти їх почув — ти вже не зможеш зробити вигляд, що не знаєш.

🕯️ “Імена, що голосніше за зброю”

🔥 “Kim Ty Jesteś, Żeby Mnie Sądzić?” — це не пісня. Це вибух. Це правда, сказана вголос тим, кого не хочуть бачити. Це голос українця з інвалідністю, який пройшов війну, залишив дім і приїхав у Польщу — не за подачками, а за правом на гідне життя. Але замість поваги — отримав насмішки, байдужість і дискримінацію.

📛 Ти говориш не тільки за себе. Ти — рупор для всіх, кого судять, навіть не знаючи.

“Сходи — як стіни. Я лізу знову.
Не за хайп — просто щоб жити.”

Про інвалідність і невидимість:
Трек напряму б’є по ейблізму — системній зневазі до людей з інвалідністю. Особливо до мігрантів.

“Називаєш мене невдахою — а сам би витримав хоч один мій день?”
Кожен рядок — як удар по фальшивій «ввічливості» суспільства. Це біль, самотність, щоденна боротьба — і сила вставати щоранку.

🇵🇱 Про повагу, культуру й зраду:
Ти не відповідаєш ненавистю. Твоя зброя — честь і правда.

“Kim Ty Jesteś, Żeby Mnie Sądzić?”

“Я вивчив твою мову, щоб будувати мости — не кидати каміння.”
А у відповідь — образи, глузування, зневага до твого прапора, до твого народу.

🔻 Але це — не помста. Це межа.

“Це не ненависть, не помста — це моя межа.”
Ти не просиш жалю — вже пізно. Ти вимагаєш правди. І кожен рядок — це гучне:
“Я тут. Я не зник. Я сиджу в кріслі — але стою духом.”

🚀 У фіналі:

“Навіть з інвалідного візка — можна злетіти в небо.
Якщо вогонь усередині — не з болю, а з мети.”

Ця фраза — серце треку. Опір. Гідність. Незламність.
Ти — не тінь, не проблема, не слабкість.
Ти — людина, яка встала проти ненависті й не змовчала.

“Kim Ty Jesteś…” — це протест. Свідчення. Вогонь.
Це музика тих, кого недооцінили. Але не зламали.

🔥 “Крізь вогонь” — це потужний мотиваційний трек про незламність, внутрішню силу та про те, як біль перетворюється на сенс.
У його серці — герой, який проходить крізь темряву, втрати й фізичні обмеження, але ніколи не здається.

♿ Його інвалідний візок — не клітка. Це болід на треку. Це символ не слабкості, а драйву, швидкості та контролю над власним життям.

“Я не ламаюсь — я горю. І з цього полум’я народжуюсь знову.”

Це не просто пісня. Це декларація сили, яка живе всередині.
Це заклик: зміни починаються з тебе.

💥 Коли життя кидає виклик — відповідай вогнем.
“Крізь вогонь” — це пісня для тих, хто не боїться йти крізь полум’я, щоб знайти себе справжнього.

🔥 “FUCK YOU, PUTIN!” — це не просто трек. Це музичний вибух, ліричний коктейль Молотова, кинутого прямо в обличчя тиранії. Пісня, народжена з люті, болю і крику, перетворює страждання на зброю, а рими — на протест.

🎙️ Від весни — до вибуху:

Все починається мирно — автор хоче написати пісню про весну, світло й посмішки. Але заголовки новин розривають цю надію вщент. І з цього моменту трек детонує.

Кожен куплет — це снаряд. Кожен рядок — удар артилерії по брехні.

🩸 Путін — не президент. Він — страх, мумія, підроблений месія.

“Ти боїшся не НАТО — ти боїшся матері з гранатою в серці.”

Образи — жорсткі, різкі, без прикрас. Бо війна не має бути "естетичною". Вона — кривава. І відповідь на неї має бути гола та нестримна.

⚔️ Стиль — гнів, ритуал, екзорцизм.

Англійська, українська і навіть латина звучать, як закляття:

“Maledictus sit Putinus…”

Це — прокляття для проклятого. Гімн для загиблих. Голос для тих, хто вже не може говорити.

Приспів — як бойовий клич, створений для майданів, мітингів і клубів:

“FUCK YOU, PUTIN! From Ukraine with rage — we bury your lies in music!”

🎧 Форма як зброя:

Репер Vovk Stenkon сипле рядками, як кулеметом. Не заради ритму — заради справедливості.

“Мої рими гостріші, ніж твоя армія без шпор.”

Це не музика заради розваги. Це — музичний спротив, середній палець імперії.

💥 Фінал — шепіт і присяга:

“За кожну маму… за кожну дитину… за кожного брата… FUCK YOU, PUTIN.”

А далі — тиша. Але не тому, що сказано все. А тому, що резонує досі всередині.

🛑 Суть одна:

“FUCK YOU, PUTIN!” — це пісня, яку могла написати тільки війна. Вона не заради комфорту. Вона — за правду. За крик. За справедливість.

Це протест. Це попередження. Це — пам’ять.

“Путін, ти не президент. Ти — гидота, дегенерат і кривава пляма історії.”

FUCK YOU, PUTIN!

🔥 “Життя - як марафон” — це надихаючий трек про внутрішню силу, витривалість і справжнє лідерство. Його виконавець — марафонець у візку — доводить: веде не тіло, а душа.

Кожен кілометр — це битва. Кожна пауза — свідомий вибір, а не поразка. Цей трек звучить від імені всіх, хто не здається — навіть коли вітер дме в обличчя.

🎧 Головне послання:

Справжня перемога — не медаль. Справжня перемога — це не зупинитись.

Це пісня для тих, хто рухається далі, коли інші вже здалися. Для тих, хто живе не заради фінішу, а заради шляху.

“Життя - як марафон” — це гімн незламним.
І кожен удар біта — як ще один ривок уперед. ♿🔥

🌟 “Шлях стійкості” — це потужний, піднесений трек про внутрішню силу, віру в себе і мистецтво збирати життя заново з уламків болю.

Це пісня для тих, хто проходить темряву не зі страхом, а з надією в серці та мрією попереду.

✨ Головне послання:

Справжня стійкість — не ззовні. Вона живе всередині.

Цей трек — присвята всім, хто не здається, хто падає і встає, хто вчиться перетворювати втрати на силу.

🎧 Кожен куплет — як крок уперед.
🎶 Кожен приспів — як ковток світла серед темряви.

“Шлях стійкості” — це не просто пісня.
Це дороговказ для душ, які борються.
І доказ: навіть з уламків можна побудувати новий світ.

🕯️ “Карибська криза” — це потужна, поетична рефлексія про сучасну війну, яка вже не десь далеко — вона тут і зараз. У треку артист проводить вражаючу паралель між Карибською кризою 1962 року та сьогоденням в Україні, наголошуючи:

Ми вже не спостерігачі.
Ми — сама лінія фронту.

💣 Цей трек — не про страх перед ядерною загрозою. Це — про зруйнований мир, втрату ілюзій і народження нової відповідальності.

🎙️ У кожному рядку — виклик світу, що мовчить,
🔥 У кожному куплеті — сила тих, хто стоїть між життям і безоднею.

“Карибська криза” — це гімн незламності,
⚔️ Це пісня для тих, хто став стіною,
щоб світ не провалився в темряву.

Це не історія з підручника. Це — реальність, написана кров’ю й сталлю, і кожен біт тут звучить, як останнє попередження.

💙⚽ “Ole-Olee! Poznań – Lech!” — це вибуховий футбольний гімн, присвячений вірним фанам Lech Poznań! У треку — гул барабанів, заряди фаєрів, рев трибун і той самий дух, що заряджає вулиці перед великим матчем.

Це не просто пісня — це 90 хвилин емоцій в аудіо-форматі.
Це лояльність, пристрасть і гучний крик серця:

Ole-olee — Lech навіки!

🔥 Єдність ультрас, ритм міста, прапори над головами — усе зібрано в цьому бойовому треку, який пробуджує гордість, як тільки вмикається перший біт.

🏟️ Для тих, хто живе заради кожного голу, кожного виїзду, кожного “Oleee!” — цей трек ваш.
Лех — це більше, ніж клуб.
Це сім’я. Це битва. Це життя.

🎤 “Фрістайл душі” — це щира сповідь, а не просто трек. Це історія хлопця, для якого хіп-хоп став не модою — а порятунком. Не про понти, не про фільтри — а про справжнє. Про ритм, що народився в болі, реабілітації, батлах і стрижках у барбершопі.

Тут кожне слово — це рух.
Кожен рух — як молитва.
І кожен рядок — від серця прямо в мікрофон:

“Це не просто стиль — це те, як я дихаю.”

У треку — голос вулиці, шрами душі і фристайл, що рятував у найтемніші миті. Бо коли не було нічого — залишалися рими. А з ними — надія.

Це не просто пісня.
Це — життя у ритмі серця.
Це "Фрістайл душі".

🎙️ “Bluff and Truth” — це не просто пісня. Це репортаж наживо з вулиці, де війна — не образ, а гул, дим і втрата. Тут не буде пафосу. Тільки правда, яка болить, і звук, який не дає забути.

🎧 У той час як ЗМІ продають “героїчні заголовки”, артист говорить про реальність:
— Брати, які не повернуться.
— Міста, що стали пилом.
— Тиша після ударів, що лягає важче за вибухи.

“Герої не завжди в броні — іноді вони просто більше не відповідають.”

Цей трек — музична хроніка болю, свідчення, відповідь брехливим наративам.
Не глянець, не цензура, не постановка.
Справжній голос з епіцентру.

Бо правда — не завжди красива, але вона — єдина, що має значення.
“Bluff and Truth” — це пісня, яка не дає мовчати.

🫶 “Сімейні цінності” — це теплий та щирий трек про те, що тримає нас на плаву, коли світ навколо руйнується. Тут немає тільки кровних зв’язків — є серце, довіра і підтримка, що перевершує все.

💙 Пісня — це данина тим, хто поруч:
— Материнське тепло, що лікує навіть у найтемніші дні.
— Тихий брат, який мовчки підставляє плече.
— Друзі, що стали сім’єю, бо справжній дім — це не стіни, а люди.

Цей трек — про те, що справжня сім’я — це не про генетику, а про любов і відданість.
Про відчуття дому, яке не зникає, навіть якщо ти далеко.
Про цінності, які дають сили рухатися вперед.

“Сімейні цінності” — це гімн усім, хто вірить, що справжній дім — там, де твоє серце.