Політична трансформація Польщі: від солідарності до ксенофобії

У 2022 році Польща була маяком надії для мільйонів українців, що тікали від війни — мостом, а не бар’єром. Польки й поляки зустрічали нас із відкритими обіймами, прапорами та підтримкою. Але зараз понад 80 міст у Польщі охопили протести з ксенофобськими гаслами: «Закрийте кордони», «Ні мігрантам» і навіть заклики до насильства. Це не політика — це порушення Женевської конвенції 1951 року, яку підписала Польща, що захищає біженців від повернення в небезпеку. Перехід від солідарності до ненависті — це гра на руку путінській пропаганді. Польща має зробити вибір: бути союзником свободи чи майданчиком кремлівської ксенофобії. Це не міграційна криза — це ксенофобія. #ЖеневськаКонвенція #СтопКсенофобії #ПольщаУкраїна #ЛаскавоПросимоБіженців #НіКремлівськимНаративам #СолідарністьНавіки #Об’єднаніПротиВійни #СтопВійні

7/22/20251 хв читати

Польща у 2022 році: країна надії

У 2022 році Польща проявила себе як наставник та захисник європейських цінностей, приймаючи мільйони українців, які втекли від жахів війни. Польки та поляки зі щирими усмішками зустрічали біженців, надаючи їм сили та підтримку у тяжкі часи. Країна стала справжнім мостом, що з'єднав українців із безпекою, коли найпотрібніше. Обійми, прапори і словосполучення, що підтримують, стали ознаками польської солідарності.

На тлі протестів: куди зникла підтримка?

Більше 80 міст у Польщі охопили протести, і це викликало глибоке занепокоєння. Ксенофобські гасла на вулицях — такі, як "закрийте кордони" та "ні мігрантам" — стали гаслом, що легко запам’ятовується для злих настроїв. Це зворотна реакція, протилежна тому, що мало місце всього рік тому. Настає думка: що сталося з тією жіночністю та мужністю, з якими поляки приймали українців?

Куди прямує Польща?

Це не лише про політику, це серйозне порушення Женевської конвенції 1951 року, підписаної Польщею, яка захищає біженців від повторного повернення в небезпеку. Перехід від солідарності до ненависті став напевно значною перемогою для путінської пропаганди, яка прагне розділити суспільства, показуючи, що навіть у складні часи, основи миру можуть бути зруйновані. Польща, країна, яка стояла на боці свободи, тепер має вибрати своє майбутнє: стати союзником свободи чи жертвою кремлівської ксенофобії.

Ця ситуація не є міграційною кризою; насправді, це лише прояв ксенофобії. Країна, яка колись блищала як маяк надії, тепер стоїть перед важким вибором: продовжити шлях до свободивого суспільства чи дозволити ненависті захопити її демографічну свідомість. Залишається лише сподіватися, що польське суспільство все ж знайде в собі силу перемогти темряву і повернутися до свого справжнього обличчя — країни дружби та підтримки для всіх, незалежно від походження.